На шляху до створення Асоціації Учасницького Розвитку Громад

«Процес децентралізації незворотний», – переконують на вищих державних щаблях. І справді: за п’ять років реформа призвела не лише до появи принципово нових територіальних утворень і посилення ролі місцевого самоврядування, а й до зміни усталених «правил гри», згідно з якими ніби за замовчуванням тривалий час зберігався чіткий розподіл місцевої спільноти на «владу» і «громаду». Подекуди він зберігається й досі, проте щоразу переконливіше на місцях звучить: «Громада – це ми».

Разом зі збільшенням відповідальності за свою територію перед органами місцевого самоврядування постало питання про зменшення відстані між ними й населенням. Адже громада буде справді успішною, тільки якщо в цьому зацікавлені всі її мешканці та мешканки. А для цього вони мають бути максимально залучені до всіх процесів, що відбуваються в їхніх містах і селах: знати і розуміти місцеві рішення, мати можливість вплинути на їх ухвалення. Саме тому упрозорення владних механізмів, партиципація, збільшення громадської участі в житті громади, активізація й самоорганізація мешканців – все це також є незворотним для тих територій, які прагнуть розвитку.

Партиципаторний бюджет єднає громади

Коли на початку 2018 року стартував проєкт «Громадський бюджет на Сході України – інтеграція заради розвитку»*, для половини партнерських громад бюджет участі був абсолютно новим інструментом. Він викликав однакову стурбованість у виконкомів, депутатів і жителів, які не до кінця розуміли, як це працює і чи справді працює. До того ж, кожній громаді необхідно було розробити власну модель громадського бюджету, що максимально враховувала би особливості території. Для прикладу, в Чернігівській селищній ОТГ одразу розподілили загальну суму бюджету участі між старостинськими округами (за аналогом Фонду Солтиства). У Широківській сільській громаді вже після першого конкурсу довелось внести зміни в положення про громадський бюджет і розмежувати проєкти для великих і малих сіл, щоб вирівняти їхні шанси на перемогу. У Нововодолазькій селищній ОТГ мешканці мали так багато бажань і запропонували так багато ідей, що головою громади було прийняте рішення про збільшення фінансування Бюджету участі з 500,00 тис. грн. до 1500,00 тис. грн.

За час проєкту експерти Фундації ПАУСІ провели десятки консультацій, тренінгів, робочих обговорень разом із місцевими координаційними групами, що опікуються питаннями громадського бюджету. Допомагали з розробкою положень, проєктних заявок, визначенням оптимальних способів голосування – як пізніше виявилось, саме на такий індивідуальний, «кейсовий» підхід є найбільший попит на місцях. Після роботи з фахівцями органів місцевого самоврядування працювали з населенням, проводили форуми ідей та консультаційні семінари. У деяких громадах це були фактично перші зустрічі мешканців у такому форматі. Аналогічна робота проводилась і в партнерських містах, де конкурс громадських проєктів проводиться вже не вперше.

Це спрацювало. Усім десяти громадам і містам, які взяли участь у проєкті «Громадський бюджет на Сході України – інтеграція заради розвитку», є чим похвалитися за результатами роботи. Добрим показником є, наприклад, місто Кам’янське: минулорічна «пілотна» кампанія бюджету участі виявилась настільки надихаючою для мешканців, що вже цього року кількість тих, хто голосував за проєкти, збільшилась у п’ять разів!

Щоб підсумувати півтора роки роботи в рамках проєкту, на початку червня Фундація ПАУСІ організувала 1-й Східноукраїнський форум практиків партиципації – відбувся він на території Широківської громади та міста Запоріжжя. Саме тоді й виникла ідея продовження співпраці партиципативних міст і громад, що склалася в межах проєкту. На другий день форуму голови Широківської і Томаківської ОТГ, а також міський голова м. Первомайський підписали Меморандум про співпрацю – перший крок до створення Асоціації.

Асоціація: коли, для кого, для чого

Тож 14 вересня учасники й учасниці проєкту знову зібралися в місті Запоріжжя разом з командою Фундації ПАУСІ, щоб у спільному колі визначити перше бачення майбутнього об’єднання. Партиципація, так партиципація – а як інакше створювати Асоціацію учасницьких громад, якщо не залучати кожну до формування її візії? Участь у зустрічі взяли представники Нововодолазької, Томаківської, Широківської, Чернігівської ОТГ, міст Мелітополь і Кам’янське, а також громадських організацій міста Запоріжжя, які працюють з місцевими громадами за напрямом розвитку демократичного врядування.

Створювана Асоціація є унікальною одразу з кількох причин. По-перше, аналогічних формацій, які б фокусували свою діяльність саме на питаннях громадської взаємодії та практиках доброго врядування, в Україні немає. Хоча потреба в фаховій підтримці, обміні перевіреними рішеннями, впровадженні спільних проєктів серед громад і міст об’єктивно назріла. Взяти приміром той самий бюджет участі. Є низка юридичних аспектів, з якими вже мали справу ті, що реалізував кілька циклів громадського бюджету, і які є невідомими для «новачків». Обмін досвідом із цих питань, включно з шаблонами документів, міг би полегшити учасникам Асоціації запровадження нових інструментів громадської участі.

По-друге, створення Асоціації на продовження проєкту Фундації ПАУСІ є гарним прикладом того, як ініціативи громадських та експертних організацій можуть консолідувати громади та сприяти міжмуніципальному співробітництву. Зокрема задля представництва й захисту спільних інтересів на загальнодержавному рівні.
Однією з особливостей роботи Асоціації обіцяє стати і той самий кейсовий підхід – орієнтація на конкретні проблеми громади, точкова експертна допомога саме в тих питаннях, що є нагальними для території. Більше того: інструменти, ефективні для одних громад, можуть не спрацьовувати в інших, і це нормально. Уже зараз на місцях замислюються: чи є альтернатива бюджету участі, як інакше можна стимулювати громадську активність, як розширити коло зацікавлених сторін.

Академія громадської участі

Звісно, партиципативні процеси в громадах мають свої підводні камені й перепони. І далеко не завжди їх чинить «влада». Даються взнаки пасивність населення, зумовлена багаторічною відсутністю у людей досвіду суспільної взаємодії, позитивних прикладів співпраці та й просто недовірою і скепсисом. «Поки люди не побачать, вони не повірять, – ділиться досвідом директорка КУ «Агенція розвитку Широківської громади» Вікторія Агєнтаєва. – Лише коли є вже щось – нехай і маленьке, але конкретне, зроблене, це можна далі розвивати».

Невипадково громадський бюджет викликав таку хвилю захоплення в українських містах і ОТГ: чи не вперше люди отримали реальний, доступний інструмент для того, щоб змінювати щось на своїх вулицях. І поки сільські території ще задовольняють потребу в дитячих майданчиках або ремонтують транспортні зупинки, мешканці міст пропонують на конкурс цікавіші проєкти – фестивалі, творчі та молодіжні простори.

До речі, з майданчиками теж не так усе просто. «Громадський бюджет є можливістю вивчити попит на території: чого хоче населення, чого чекає від влади, – вважає Аліна Тертишна, начальниця юридичного відділу Томаківської селищної ради. – У нас більшість проєктів це або сфера благоустрою, або дитячі та спортивні майданчики. При цьому ми й так кожного року встановлюємо два-три майданчики, але виявляється, людям їх не вистачає. Значить, треба і далі продовжувати. І спілкуватися з мешканцями для більш ефективної діяльності».

Комунікація, на думку Аліни Тертишної, є тією сферою, де громади потребують додаткової експертної підтримки й навчання: «У нашій Томаківській громаді як такої проблеми пасивності немає. Навпаки: на сільських територіях люди стали активніші. Яскравий приклад – створення громадських організацій. Ще сім, п’ять років тому їх майже не було у селі. <…> Проблема не тільки в пасивності, а й часом у відсутності діалогу з населенням. Особливо, що стосується юридичних, фінансових тонкощів, які незрозумілі людям. Тому нам важливо навчатися доносити правильно інформацію, комунікувати так, щоб люди не сприймали нас суто як «Ви органи влади – ви повинні».

У тому, що робота з населенням є дуже цінною, погоджуються всі учасники зустрічі в Запоріжжі. Це продемонстрував і досвід проєкту «Громадський бюджет на Сході України – інтеграція заради розвитку», коли тренери приїздили безпосередньо в громади та навчали мешканців, як шукати ідеї, як писати проєкти. Залучення та навчання місцевих активістів і активісток має стати одним із пріоритетів роботи Асоціації. Навіть назву вже для такого проєкту майже придумали – Академія партиципації або Академія громадської участі.

Що далі?

Наступним кроком буде розробка статуту Асоціації та напрацювання її порядку денного з урахуванням отриманих пропозицій. Попередньо представники й представниці партнерських громад і міст узгодили такі загальні напрями роботи: партиципація, тобто впровадження різних учасницьких інструментів, а також організація тематичних навчань у громадах, розвиток партнерств між органами місцевого самоврядування та громадськістю, адвокаційна діяльність і представництво інтересів громад перед органами виконавчої влади, сприяння встановленню партнерств і залученню інвестицій. Щоб долучитися до Асоціації, громади мають ухвалити відповідні рішення на сесіях – і вже в листопаді відбудуться установчі збори та стратегічна сесія заплановані на листопад.

«Я пам’ятаю, як виникла ідея створення Асоціації. Це все активні люди, які брали участь у впровадженні громадського бюджету, і кожен ішов своїм шляхом. Асоціація надасть можливість цим активним людям збиратися, спілкуватися, шукати кращі рішення, – переконаний голова Чернігівської селищної ОТГ Віталій Манич. – Це також можливість вийти на законодавчий рівень і залучати інших партнерів для вирішення більш глобальних проблем. На жаль, громада зсередини не має такого ресурсу».

Маючи широку мережу дружніх організацій, зокрема в Польщі, Молдові, Грузії, команда Фундації ПАУСІ планує залучати їх до співпраці. І не лише, щоб вони навчали українців, а й щоб наші міста та громади ділилися своїми кращими практиками. Сама ідея створення Асоціації партиципативних громад уже дуже зацікавила зарубіжних партнерів, тож уже наступного року можливе створення аналогічної міжнародної спільноти.

* Проєкт був реалізований Фундацією польсько-української співпраці ПАУСІ в рамках Ініціативи «Підтримка територіальних громад України у зв’язку зі збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб», що виконується Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ за дорученням уряду Німеччини з січня 2018 р. по червень 2019 р.